Середа, 15 серп. 2018
Home
PDF Друк e-mail

Відома дослідниця розповіла студентам про Голодомор

30 травня 2018 р. відома американська журналістка, дослідниця, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбом прочитала для студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського лекцію про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні та презентувала український переклад своєї нової книги «Червоний голод. Війна Сталіна проти України». Авторка пояснила, що написала цю книгу насамперед для західної читацької аудиторії, яка мало знає про Голодомор. У своїй книзі авторка систематизувала доступні архівні матеріали та історіографічний доробок українських і закордонних дослідників.

Під час зустрічі американська дослідниця продемонструвала високий рівень обізнаності з тематики Голодомору та вміння лаконічно і доступно донести до слухачів інформацію з досліджуваної проблематики. Енн Епплбом розповіла про причини виникнення, перебіг, наслідки Голодомору. Особлива увага приділялася поясненню механізму формування Голодомору та з’ясуванню мотивів тогочасного радянського керівництва. Проводилися паралелі між подіями минулого та сьогоденням.

Енн Епплбом зазначила, що керівництво СРСР знало про продовольчі проблеми, мало можливість допомогти голодуючим людям, але натомість прийняло такі рішення, які навпаки призвели до посилення голоду в Україні. Зокрема, були збільшені норми хлібозаготівель, зерно продовжувало експортуватися за кордон, українським селянам заборонялося у пошуках їжі покидати охоплені голодом регіони та були створені спеціальні загони, які здійснювали обшуки селянських осель і конфісковували не лише зерно, а й всі продукти харчування. За словами Енн Епплбом, керівництво СРСР боялося втратити контроль над Україною і намагалося за допомогою голоду послабити спротив українського селянства та ліквідувати український національний рух.


Авторка зауважила, що її книга починається з подій Української революції 1917-1921 рр. Дослідниця навмисне звернулася до цього періоду для того, щоб зрозуміти мотиви радянського керівництва в роки Голодомору. За її словами, Сталін сприймав події Української революції як ідеологічний виклик більшовицькій революції. Український національний рух був революційним, але не більшовицьким. Сталін вважав, що загроза з боку України може зруйнувати СРСР.

Дослідниця наголосила, що окрім голоду влада почала переслідувати українську інтелігенцію. За її словами, голод в селах і репресії проти українських інтелектуалів були складовими частинами політики радянізації України. Нове покоління українців стало більш слухняним і почало боятися опиратися державній владі.

На думку Енн Епплбом, голод був можливий, бо радянській владі вдалося розколоти українське суспільство, налаштувати одну групу людей проти іншої, створити атмосферу страху і ворожнечі. Деякі українці повірили розповідям влади про існування ворогів народу, які приховують зерно та долучалися до складу загонів, які ходили по домівках селян і відбирали в них продовольство. Багато людей співпрацювало з державою, бо не мали іншого вибору.

Дослідниця зазначила, що мільйони людей було знищено, пам'ять про Голодомор замовчувався протягом багатьох років, але сьогодні Україна існує на карті світу і люди можуть вільно обговорювати цю тему. «Сталін зазнав поразки. Україна не була зруйнована. Прагнення до незалежності, демократії, справедливого суспільства нікуди не зникло», – наголосила Енн Епплбом.


«Я звісно підтримую спорудження меморіалів і музеїв Голодомору, вивчення цієї теми в школах. Але найкращий спосіб пам’ятати про жертви – це побудувати таку країну, в якій подібна трагедія ніколи більше не зможе повторитися, де поважають закони, де існує довіра до державних інституцій, де народні обранці думають про потреби суспільства, де пересічні громадяни займають активну громадянську позицію і беруть участь у політичних процесах, де відсутня ненависть однієї частини населення до іншої та щодо інших народів», – відзначила Енн Епплбом.

Після лекції Енн Епплбом відповіла на численні питання присутніх студентів і викладачів. Питання стосувалися кількість жертв Голодомору, різниці між загальносоюзним голодом і Голодомором в Україні, вшанування пам’яті жертв цієї трагедії. Присутні запитали в американської дослідниці, що спонукало її до вивчення історії України та поцікавилися її подальшими творчими планами. Під час обговорення була можливість ставити питання, які безпосередньо не стосувалися теми лекції. Дослідниця продемонструвала готовність спілкуватися на будь-які теми, які цікавили студентів або професорсько-викладацький склад університету.


Відповідаючи на питання авторка сказала, що у своїй книзі використовувала результати досліджень українських демографів, які стверджують, що прямі втрати населення України від Голодомору 1932-1933 рр. становлять близько 4 млн осіб. Зауваживши при цьому, що подальші дослідження архівних матеріалів можуть скоригувати або уточнити цю цифру. Енн Епплбом зазначила, що продовжує цікавитися Україною та наголосила, що «події, які відбувається в Україні важливі для майбутнього Європи. Успіх реформ, демократії в Україні матиме вплив на весь регіон». Варто наголосити, що відповіді на поставлені питання досить вдало доповнили виступ дослідниці та дозволили присутнім краще зрозуміти тематику обговорення.

Зустріч було організовано кафедрою історії факультету соціології і права КПІ ім. Ігоря Сікорського за сприяння Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору «HREC in Ukraine».

к.і.н., ст. викл. кафедри історії Бузань В.Ю.

 

Лекція Енн Епплбом у КПІ ім. Ігоря Сікорського

30 травня 2018 р. о 10.00 у Залі засідань Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського відома журналістка, дослідниця, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбом прочитає лекцію на тему «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: як знання і осмислення минулого допомагають зрозуміти сьогодення».


 

Участь студентів ФСП у молодіжному таборі Берген-Бельзен

У березні 2018 р. студенти факультету соціології і права Ірина Пелипенко, Дар’я Гуменюк, Марія Іващенко у супроводі старшого викладача кафедри історії Віталія Бузаня взяли участь у Міжнародному молодіжному освітньому таборі Берген-Бельзен (Німеччина).

Цього року в освітньому таборі взяли участь делегації з Німеччини, України, Польщі, Литви, Ізраїлю, Російської Федерації, Білорусі, Словаччини.

Студенти відвідали територію меморіального комплексу Берген-Бельзен, прослухали екскурсію про історію концентраційного табору Берген-Бельзен, ознайомилися з музейною експозицією, переглянули наявні аудіовізуальні матеріали та долучилися до церемонії вшанування пам’яті жертв концтабору Берген-Бельзен.

Учасники взяли участь в освітніх семінарах присвячених долі єврейських бранців концтабору Берген-Бельзен, перебуванню радянських військовополонених у Берген-Бельзені, судовому переслідування німецьких військових злочинів, політиці пам’яті в країнах Центрально-Східної Європи, участі жінок у русі опору, молодіжним опозиційним рухам.

Студенти мали можливість безпосередньо поспілкуватися з очевидцями подій, які завітали до освітнього табору для того, щоб поділитися з його учасниками спогадами про перебування у концтаборі Берген-Бельзен, розповісти свої життєві історії та відповісти на питання молоді.

Студенти також спілкувалися з молодими німецькими активістами, які активно займаються громадською діяльністю на сучасному етапі. Проведення освітніх ігор сприяло кращому засвоєнню студентами навчального матеріалу та налагодженню взаємної комунікації. Були також виїзні тематичні екскурсії по тим навколишнім місцям, які пов’язані з історією концтабору Берген-Бельзен і Другою світовою війною.

Участь у цьому освітньому заході була корисна для студентів ФСП тому, що дозволила збагатити їх знання про історію концтабору Берген-Бельзен, Другу світову війну, Голокост, нацистські злочини, а також критично осмислити теми порушення прав людини, ксенофобії, дискримінації в сучасному суспільстві.

к.і.н., ст. викл. кафедри історії Бузань В.Ю.



 

Дні науки ФСП 2018

Запрошуємо взяти участь у ХХІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Дні науки ФСП 2018».

Детальніше: http://fsp.kpi.ua/dninaukifsp2018/

 

Лекція канадського дослідника Ярса Балана

17 жовтня 2017 року в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулась лекція канадського історика Ярса Балана на тему «Ріа Клайман: забутий канадський свідок Голодомору 1932-1933 рр.». Послухати лекцію прийшло чимало студентів та викладачів університету. Я. Балан розповів про життєвий та творчий шлях канадської журналістки Р. Клайман, яка протягом 1928-1932 років працювала кореспонденткою в Радянському Союзі. Вона їздила до таборів ГУЛАГу, щоб ознайомитися з умовами утримання в’язнів. У 1932 р. Р. Клайман, подорожуючи територією СРСР, відвідала охоплені голодом східні регіони України. Радянська влада негативно поставилася до подібної діяльності іноземної журналістки та прийняла рішення видворили її за межі СРСР. Опинившись на Заході, Р. Клайман у своїх статтях описала реальні умови життя в Радянському Союзі. Зокрема, вона одна з перших розповіла західним читачам правдиву інформацію про голод в Україні 1932-1933 рр. Протягом наступних п’яти років Р. Клайман працювала журналісткою в нацистській Німеччині. Після завершення лекції присутні переглянули фрагмент документального фільму «Голод до правди» про життя й професійну діяльність Р. Клайман.

к.і.н, ст. викл. Бузань В.Ю.




 
« ПочатокПопередня123456НаступнаКінець »

Сторінка 1 з 6